Конференція європейського рівня

У ці останні погідні дні бабиного літа, коли природа готується до тихого зимового сну, наукове життя Інституту філології вирує: маємо чергову міжнародну конференцію.

11 жовтня 2005 року на Міжнародній конференції «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» зібралася плеяда науковців різних установ-міст-країн і широкого кола філологічних уподобань. Метою конференції було узагальнення історико-теоретичного спадку та перспектив розвитку різних наукових шкіл, що народжувалися і розвивалися як у стінах Київського університету, так і на теренах інших всесвітньовідомих навчальних закладів: школи теоретичних та методичних проблем літературознавства, яка була заснована В.М.Перетцом (М. Зеров, П. Филипович, С. Маслов, Д. Чижевський, О. Лазаревський та ін.) теорії мови, мовлення та історії лінгвістики (А.О. Білецький, С.В. Семчинський, І.К. Кучеренко, Л.Г. Скалозуб, Ф.О. Нікітіна, М.О. Карпенко, Н.І. Тоцька) школи західноєвропейських мов, літератур та перекладу (В.І. Шаровольський, Ю.О. Жлуктенко, Н.М. Раєвська, О.О. Андрієвська, Є.В. Литвиненко, Т.К. Якимович, К.О. Шахова та ін.).

Душею такого грандіозного задуму стали найактивніші постаті Інституту філології – Г.Ф. Семенюк, О.С. Снитко, А.К. Мойсієнко, Н.М. Коробзерова, Р.П Радишевський. А.Д. Бєлова, Л.М. Задорожна, В.І Карабан, І.П. Бондаренко, Г.Ю. Мережинська, Н.Ф. Клименко, Ю.І. Ковалів, С.М. Пригодій, І.О. Голубовська, З.М. Терлак, М.В. Ткачук тощо. Серед запрошених – і відомі вчені, і ті, хто тільки робить перші кроки у науці, лінгвісти та літератори, теоретики і практики філологічної ниви, аспіранти, вчителі, мистецтвознавці з різних куточків України та зарубіжжя.

Пленарне засідання почалося о 10 годині, а секційні тривали від 14 і аж до пізнього вечора, адже доповідей і презентацій було багато, та й спільних тем для науково-кулуарних розмов за філіжанкою кави не бракувало.

Не маємо сумнівів, що засідання усіх секцій були цікавими і корисними як для доповідачів, так і для слухачів. Як безпосередні учасники «бойових дій» хочемо відзначити секцію «лінгвістів-комп’ютерників», на якій було продемонстровано перш за все високий рівень наукової підготовки доповідачів – викладачів, аспірантів та студентів Інституту філології та Національного лінгвістичного університету. Конференція була спрямована на обмін досвідом та пошук «молодих талантів» - і ми мали нагоду не тільки почути це, а й побачити, адже практично усі доповіді мали «ілюстративний матеріал»: демонстрацію, презентацію, схеми, програми, бази даних тощо. Так, зокрема Наталія Петрівна Дарчук (завідувач лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології) виголосила ґрунтовну колективну доповідь про інформаційно-пошукову модель (тезаурус) з юридичної термінології, супроводжуючи розповідь демонстрацією комп’ютерної програми. Тематика більшості доповідей стосувалася двох основних проблем: проектування комп’ютерних тезаурусів pізних типів та формалізації граматики англійської мови. Так, було представлено кілька програм до проекту граматики англійської мови, а також  презентацій про роботу у галузі комп’ютерної ідеографії в Київському університеті. Усі доповідачі зробили по максимуму для того, щоб їхні ідеї почули, зрозуміли та адекватно сприйняли.

Серед слухачів були відомі українські дослідники, фундатори комп’ютерної та прикладної лінгвістики в Україні Перебийніс В.С. та Пшенична Л.В., співробітники, аспіранти, студенти. Засідання проходило в невимушеній атмосфері. Для такої кількості бажаючих послухати-побачити, доповісти та взяти участь в обговоренні проблем комп’ютерної лінгвістики, аудиторія була явно затісною. Тому протягом перерви, під час міні-фуршету, організованого «господарями», співробітниками лабораторії комп’ютерної лінгвістики, усі бажаючі мали змогу поділитися результатами своєї роботи у більш невимушеній атмосфері.

Наприкінці роботи секції сюрприз підготували «гості», співробітники Національного лінгвістичного університету. Вони організувал