Звідки походить слово
АДМІРАЛ? Зовсім не з англійської і не з французької А походить це слово з арабської мови, в якій було амір аль бахр - «володар на морі» (амір, емір - князь, володар; аль - артикль; бахр - море) і амір арраль - «командир транспорту». Останнє - титул начальника арабського транспортного флоту, Ідо в середньовіччі курсував між Північною Африкою й Андалузією. Слово увійшло до багатьох мов світу: спочатку було запозичене іспанською й старофранцузькою мовами (араби, мабуть, заходили в їхні порти). Пізніше його запозичили голландці, англійці, шведи. Переходячи від мови до мови, арабське слово, природньо, зазнало звукових змін. У російську мову воно вперше потрапило в XVI ст. з шведської у формі амерал. Звідки ж з‘явилась літера д в сучасному адмірал? Пояснюють це так.
У багатьох мовах Європи, так званих романських - тих, що вийшли, розвинулися з «народної латині»,- е слова, пов'язані з латинським словом адміраре - «дивуватися», «вражатися». Вірогідно, як оцінка носія високого морського чину - людини, гідної подиву, захоплення, за законами не наукової, а так званої народної етимології, у французькій мові поряд зі старою формою слова атігаїі з'являється нова - агїтігаї. Таке ж слово (із зайвим 6) з'являється в голландській, а далі в англійській і німецькій мовах. У російській мові слово адмірал з'явилося в кінці XVII ст., як вважають, під впливом голландського admiraal. (“Слово про слово”, Коваль А.П., Київ, 1986)