М Н Е М О Т Е Х Н І К А -
МИСТЕЦТВО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ
В. ХРОМОВ
Ефективність запам'ятовування й збереження в пам'яті певного предмета, тексту або явища залежить від особливостей їхньої побудови або організації, які зазвичай виявляє людина в процесі запам'ятовування. Саме організуюча розумова діяльність і емоційні прояви, що супроводжують сприйняття, лежать в основі запам'ятовування матеріалу і його подальшого відтворення.
Одного разу під час лекції відомий психолог А. В. Петровський запропонував студентам запам'ятати ряд з 24 цифр:
144121100816449362516941
Безнадійних подих пробіг по аудиторії. Ніхто не зважувався відтворити цей ряд. Намагалися ділити його на окремі групи. Наприклад, відразу можна відокремити перші чотири цифри - 1441, далі після двійки йдуть дві одиниці й два нуля, а потім усяке угруповання ускладнюється, заплутується. Здається, нічого не залишалося, крім докучливого зубріння. Однак коли студенти дізнались, що в ряді перераховані квадрати чисел від 12 до 1, він запам'ятався миттєво, вірніше, саме запам'ятовування виявилося наче зайвим. Воно практично вже не залежало від здібностей студентів.
Сучасна наука не розглядає запам'ятовування як відбиття. Сократ, що жив в V столітті до н.е., припускав, що в мозку людини існує якась воскова табличка, на якій при запам'ятовуванні виникає слід, як від персня з печаткою. Таке уявлення явно суперечить активній діяльності людей, тобто тій діяльності, що визначає ефективність власне мнемонічної дії.
Усім відомо, як важко перерахувати секції калорифера, поверхи багатоповерхового будинку, позбавленого карнизів. Якщо на калорифері виявиться пляма, а у вікні одного з поверхів - яскрава фіранка, то завдання буде істотно полегшене.
Розглянемо два ряди паралелограмів. Порахувати кількість елементів у першому ряді набагато складніше, аніж у другому.